Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спустошений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
спустошений — на, не, Пн. Дієпр. пас. мин. ч до спустошити … Словник лемківскої говірки
порожній — я, є. 1) Нічим не наповнений, пустий (про посудину, вмістище і т. ін.). || У якому нічого немає (про простір). || Позбавлений будь яких предметів, речей, меблів і т. ін. (про приміщення). || Який не має рослин, не вкритий рослинністю; голий (про… … Український тлумачний словник
роздягнений — роздя/гнутий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздягти, роздягнути. || роздя/гнуто, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Без одягу; неодягнений, голий. || у знач. ім. роздя/гнений, ного, ч.; роздя/гнена, ної, ж. Без одягу, неодягнена, гола л … Український тлумачний словник
спопелілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спопеліти. •• Спопелі/лий се/рцем душевно спустошений, байдужий до всього через великі страждання, тяжкі умови життя … Український тлумачний словник
спорожнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спорожніти. 2) у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній. || Ніким не зайнятий, не заповнений; у якому нікого немає; вільний. 3) у знач. прикм., перен. Духовно спустошений, без інтересу … Український тлумачний словник
спустілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спустіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що спустошений 2) … Український тлумачний словник
спустошеність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до спустошений 1). 2) Стан морального безсилля, збайдужіння … Український тлумачний словник
спустошено — Присл. до спустошений … Український тлумачний словник
